Ця одноденна мандрівка запрошує Вас до величі та елегантності замків Закарпаття та неповторної краси Карпатських гір.
Літня мисливська резиденція графа Ервіна Шенборна зустрічає нас легкими невеличкими вежами і доглянутим садом. Палац в стилі романтизму був споруджений на схилі гори серед лісу у кн. ХІХ ст. Палацовий комплекс сповнений символічного змісту – в ньому 365 вікон, як днів в році, 52 кімнати відповідають кількості тижнів, а 12 входів символізують 12 місяців. Ставок на території парку має обрис вже неіснуючої Австро-Угорської імперії. Спершу на місці цього палацу було зведено дерев’яний замок з назвою «Берегвар», що означало «берегові укріплення». Замок розповість, як графи Шенборни стали найбільшими землевласниками на Закарпатті, як ця аристократична німецька династія працювала над розвитком своїх володінь і як сюди на полювання з’їжджався весь вищий світ з Відня та Будапешту.
Замок «Паланок» XIV-XVIII ст. у закарпатському місті Мукачеве видніється ще здалека. Фортеця стоїть на стрімкій горі де ще в ІХ-ХІ ст. знаходились укріплення, які охороняли рубежі Київської Русі та давній торговий шлях в Угорщину, який ішов через Верецький перевал. Замок протягом століть часто змінював власників, руйнувався та перебудовувався. В XIV ст. навколо замкової гори викопали рів і оточили його дубовим частоколом, котрий власне і називають «паланкою». Звідси і пішла назва замку – «Паланок». На подвір’ї було викопано колодязь глибиною 85 м., який сьогодні вважається одним з найглибших в Україні. В XVII ст. замок перейшов у володіння трансільванського князя Георгія Ракоці, який за допомогою французьких інженерів значно його розширив і прибудував сім веж. У дещо зміненому вигляді він дійшов до наших днів. Площа замку становить майже 14 000 м2 куди входять три окремі укріплені частини, які могли діяти, як самостійні фортеці. На Вас чекає подорож в часі від середньовіччя до сьогодення, де Ви дізнаєтесь про історію будівництва замку і як в ньому поєдналися риси різних епох, про його власників і їхні долі, зокрема доньку хорватського князя Ілону Зріні, яка три роки обороняла замок від військ австрійського імператора Леопольда І, про те чому фортецю називали австрійською Бастилією, а також легенди та перекази, якими оповита кожна давня фортеця.
Далі дорога нас поведе до природних чудес Закарпаття – озера Синевир та водоспаду Шипіт. Синевир – найбільше озеро в Українських Карпатах, розташоване на висоті майже 1 000 м. над рівнем моря в гірському масиві Внутрішні Ґорґани. Озеро утворилось в результат потужного землетрусу близько 10 тис. років тому. Посередині Синевиру знаходиться невеличкий острівець, схожий на зіницю ока. Звідси й виникла ще одна назва – Морське око. А на схилах Полонини Боржави на ріці Пилипець знаходиться водоспад Шипіт. Висота каскаду становить 14 м. Шипіт є результатом розмивання гірської породи рікою, яка прокладала собі дорогу. Назва походить від слова «шепіт», бо шум спадаючої води схожий на шепотіння. Дорога на Закарпаття іде через гірські перевали на висоті більше 800 метрів над рівнем моря і відкриває розкішні краєвиди, якими також буде нагода помилуватись.
