Личаківське кладовище відкрили 1786 р. за наказом австрійської влади майже одночасно з іншими заміськими кладовищами. Долю некрополя вирішила любов до порядку австрійських чиновників – Личаківське кладовище призначили для поховання мешканців двох найбагатших дільниць міста. З часом воно стало місцем вічного спочинку всіх багатих міщан, а також діячів культури, науки, мистецтва, меценатів, високих державних службовців та військових. В 2-й пол. ХХ ст. кладовище отримало нову функцію, як історико-культурний музей-заповідник під відкритим небом. Його площа становить близько 42 га, де знаходиться понад 350 тис. поховань. Тут поховані видатні постаті ХІХ-ХХІ ст., які були представниками різних народів і культур – С. Банах, І. Франко, Ю. Торосевич, С. Крушельницька, А. Голуховський, І. Свєнціцький, Г. Костельник, М. Рудницький, М. Шашкевич, Г. Запольська, І. Крип’якевич, М. Конопницька, З. Горголевський, В. Івасюк та багато інших. Каплиці, родинні склепи, надгробні пам’ятники говорять нам про те, що пам’ять про померлого може мати високу мистецьку вартість і бути шедевром. Іноді, коли пам’ять про людину не можуть увіковічнити вчинки за життя, це робить мистецтво. Саме увіковічнення мистецтвом ми можемо побачити на Личакові, одному із найстаріших та найкраще збережених некрополів України.
Тривалість екскурсійної прогулянки – 1,5 год.
