(водоспад Кам’янка – палац Шенборна – Мукачівський замок – Берегово (ночівля) – Іза – озеро Синевир – водоспад Шипіт)
Цей дводенний маршрут поведе Вас через Карпатські гори перевалами у сонячне Закарпаття, яке однаково багате і гірськими хребтами, і м’яким теплом рівнин. Запрошуємо Вас в країну замків, водоспадів, озер, термальних джерел, вин, багатої історії і традицій.
Розпочнемо свою подорож ще у «львівських» Карпатах з відвідання водоспаду на річці Кам’янка у природному парку «Сколівські Бескиди». Висота водоспаду становить близько 7 м., він має один каскад, який скеля розділяє на два потоки. Також неподалік знаходиться так зване Мертве озеро (інша назва – озеро Журавлине), до якого можемо прогулятись. Вода в ньому дуже багата на сірководень, то ж в озерці нема ніякої живності.
Далі дорога поведене нас на Закарпаття, через гірські перевали на висоті більше 800 метрів над рівнем моря і відкриє розкішні краєвиди, які змусять на короткий час зупинитись.
Наступна зупинка відбудеться у селі Чинадієво Закарпатської області, де знаходиться замок Шенборна. Літня мисливська резиденція графа Ервіна зустрічає нас легкими невеличкими вежами і доглянутим садом. Палац в стилі романтизму був споруджений на схилі гори серед лісу у кн. ХІХ ст. Палацовий комплекс сповнений символічного змісту – в ньому 365 вікон, як днів в році, 52 кімнати відповідають кількості тижнів, а 12 входів символізують 12 місяців. Ставок на території парку має обрис вже неіснуючої Австро-Угорської імперії. Спершу на місці цього палацу було зведено дерев’яний замок з назвою «Берегвар», що означало «берегові укріплення». Замок розповість, як графи Шенборни стали найбільшими землевласниками на Закарпатті, як ця аристократична німецька династія працювала над розвитком своїх володінь і як сюди на полювання з’їжджався весь вищий світ з Відня та Будапешту.
Замок «Паланок» XIV-XVIII ст. у місті Мукачеве видніється ще здалека. Це вже споруда зовсім іншого типу і з набагато драматичнішою історією, ніж відпочинковий палац в Чинадієво. Фортеця стоїть на стрімкій горі, де ще в ІХ-ХІ ст. знаходились укріплення, які охороняли рубежі Київської Русі, та давній торговий шлях в Угорщину, який ішов через Верецький перевал. Замок протягом століть часто змінював власників, руйнувався та перебудовувався. В XIV ст. навколо замкової гори викопали рів і оточили його дубовим частоколом, котрий власне і називають «паланкою». Звідси і пішла назва замку – «Паланок». На подвір’ї було викопано колодязь глибиною 85 м., який сьогодні вважається одним з найглибших в Україні. В XVII ст. замок перейшов у володіння трансільванського князя Георгія Ракоці, який за допомогою французьких інженерів значно його розширив і прибудував сім веж. У дещо зміненому вигляді він дійшов до наших днів. Площа замку становить майже 14 000 м2 , куди входять три окремі укріплені частини, які могли діяти як самостійні фортеці. На Вас чекає подорож в часі від середньовіччя до сьогодення, де Ви дізнаєтесь історію будівництва замку, як в ньому поєдналися риси різних епох, про його власників і їхні долі, зокрема доньку хорватського князя Ілону Зріні, яка три роки обороняла замок від військ австрійського імператора Леопольда І, про те чому фортецю називали австрійською Бастилією, а також легенди та перекази, якими оповита кожна давня фортеця.
На ночівлю ми зупинимося в містечку Берегове за 5 км від Угорщини. Саме таке розташування та історичне минуле змусить Вас почуватись не зовсім в Україні. Місто знаходиться на березі річки Верке біля підніжжя невисоких гір, які засаджені виноградниками. Угорською назва міста звучить як Берегсас, і саме так його і називає більшість мешканців. Берегове було засноване в ХІ ст. принцом Лампертом, наймолодшим сином угорського короля Бели І, і носило до XV ст. назву Лампертсас. Протягом століть місто багато разів потерпало від пожеж та руйнувань, переходило до різних власників, у ХХ ст. входило до складу Чехословаччини, а пізніше знову Угорщини. Цікаво, що свого часу власниками міста були ті ж графи Шенборни, які будували мисливський палац у Чинадієво.
Сьогодні Берегове відоме своїми термальними джерелами та місцевими винами. Відкритий басейн з термальною водою був збудований ще у 60-х рр. ХХ ст., як спортивна база, а сьогодні він доступний не лише для спортсменів. Вода температурою 50 С0 надходить із гейзера глибиною 1,5 км., а в басейні охолоджується до 30-35 С0. Вода є особливо корисною для людей із захворюваннями опорно-рухового апарату, але у помірних дозах піде на користь усім, як стверджують спеціалісти. Ви матимете нагоду відвідати термальний басейн, посмакувати закарпатськими винами та скуштувати страв місцевої та угорської кухні. Також вартують уваги деякі пам’ятки архітектури в центральній частині міста. Це костел XV ст., перша згадка про який сягає ХІІ ст., костел реформаторів (поч. ХХ ст.), казино (ХІХ ст.) та палац правосуддя (поч. ХХ ст.).
Другий день нашої подорожі відкриє нам село Ізу – столицю лозоплетіння Закарпаття. Село з’явилось в XIV ст. і останні 200 років займається лозоплетінням. Мешканці Ізи плетуть з лози все, що завгодно, починаючи від малесеньких кошиків до крісел, диванів та інших предметів умеблювання. Знання ремесла передається з роду в рід, і навіть малі діти вже знають секрети виробництва. Вулиці Ізи схожі на торгові ряди сувенірного ринку, бо заповнені готовими виробами. Тут Ви зможете не лише придбати щось на пам’ять, але й дізнатися, як гілочки лози перетворюються у довершенні витвори майстерності. Окрім цього в селі діє єдина в Україні ферма з розведення плямистих маньчжурських оленів, яка постачає сировину для виробництва ліків.
Далі дорога нас поведе до природних чудес Закарпаття – озера Синевир та водоспаду Шипіт. Синевир – найбільше озеро в Українських Карпатах, розташоване на висоті майже 1 000 м. над рівнем моря в гірському масиві Внутрішні Ґорґани. Озеро утворилось в результат потужного землетрусу близько 10 тис. років тому. Посередині Синевиру знаходиться невеличкий острівець, схожий на зіницю ока. Звідси й виникла ще одна назва – Морське око. Біля водоспаду можна буде зупинитись на відпочинок та влаштувати обід на природі.
Останнім пунктом відвідин стане водоспад Шипіт. Він розташований на схилах Полонини Боржави на ріці Пилипець. Висота каскаду становить 14 м. Шипіт є результатом розмивання гірської породи рікою, яка прокладала собі дорогу. Назва водоспаду походить від слова «шепіт», бо шум спадаючої води схожий на шепотіння.
