Запрошуємо Вас на один день поринути в світ неприступних фортець, військових маневрів, битв та воєн, які змінювали історію Європи, видатних політиків, стратегів та інженерів, а також співжиття впродовж століть Сходу і Заходу в найвідоміших містах-фортецях нашої держави.
Кам’янець-Подільський – місто-фортеця на скелястих берегах над рікою Смотрич, яке часто називають квіткою на камені. Коли зв’явився Кам’янець невідомо до сьогодні: можливо ще в часи Римської імперії, а можливо за Київської Русі, або в XIV ст.? Найновіші дослідження кажуть, що в ХІ-ХІІ ст. Кам’янецький замок вже існував. Місто, яке входило складу різних держав: Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого Князівства Литовського, Польського королівства,Османської та Російської імперій, і від кожної щось залишилось. За всю історію фортеця лише двічі не витримала облоги і здалася. Легенда говорить, що в 1621 р. турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам’янець в облозі, запитав «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Історія самої фортеці нараховує 14 будівельних періодів, а вигляду, знайомого нам сьогодні, фортеця набула в XV-XVI ст. Новий замок, Турецький міст, вежа Мала, Верхня Польська брама – це далеко неповний перелік усіх складових частин фортеці. Гроші на підтримку фортифікацій в задовільному стані давали аристократи, князі, королі і папа римський. Але Кам’янець-Подільська фортеця завжди мала дві складових – сам замок і місто. Старовинні вулиці, давні назви, які виникли в епоху багатонаціональності міста, яке змішувало в собі різні культури та традиції, храми, які були християнськими церквами та мусульманськими мечетями… Все це і є Кам’янець-Подільський. Вас чекає Польський ринок – головна торговиця міста, вулиця, назву якій дала власниця крамниці модного жіночого одягу, Вірменська криниця і її фундатор купець Нарсес, тріумфальна арка на честь короля, мінарет з фігурою Матері Божої, вірменська та українська дільниці міста, діяння орденів тринітаріїв, францисканців та єзуїтів і багато іншого.
На березі Дністра нас чекає ще одна фортеця, історія якої складалась і схоже, і водночас відмінно від Кам’янця-Подільського. На місці майбутньої фортеці у Х ст. князем Володимиром було створено форт, як прикордонне укріплення Київської Русі. Галицько-Волинські князі, засновники Львова Данило Галицький та його син Лев перебудували дерев’яні укріплення на кам’яний замок. Через Хотин проходив давній торговий шлях із Кракова і Львова до чорноморських портів та з Києва в Подунав’я. В XIV-XVI ст. фортеця входила спочатку складу Угорського королівства, а згодом надовго стала частиною Молдавського князівства і резиденцією молдавських господарів. Саме завдяки Стефану ІІІ Великому фортеця набула свого сьогоднішнього вигляду. Далі тривали століття переходу цієї прикордонної території від однієї держави до іншої, а разом з ними і облоги, руйнування, відбудови та знову облоги. Турки, поляки, запорізькі козаки, молдавани, росіяни, австрійці – усі вони поперемінно володіли Хотинською фортецею. Значні перебудови і вдосконалення були проведені турками на початку XVIII ст., коли вони перетворили цитадель на Дністрі на один з найнеприступніших бастіонів Центрально-Східної Європи. Яничарські залоги, мечеті, Дмитро Вишневецький та запорізькі козаки, батько засновника Києво-Могилянської академії та племінник польського короля, битва 1621 р. з турками під проводом Петра Сагайдачного, Богдан Хмельницький і велика війна XVII ст., а також рятівник Європи польський король Ян ІІІ Собеський. Їх усіх пам’ятає Хотинська фортеця де на Вас чекає калейдоскоп усіх історичних перипетій цього вічного прикордоння впродовж десяти століть.
