Місто Жовква – це єдине збережене в Україні приватне місто-фортеця, яке будувалося за взірцем ідеальних європейських міст.

Ідею ідеального міста, яка полягала в тому, що місто повинне бути максимально зручним для життя та оборони, привезли із собою архітектори-італійці, які в ті часи працювали у всіх країнах Європи.

Жовква була заснована наприкінці XVI ст. магнатом Станіславом Жолкевським, державним і військовим діячем Речі Посполитої руського походження. Жолкевський був непересічною особистістю з неабияким талантом полководця. Серед його найбільших військових звитяг – блискавична перемога над переважаючим московсько-шведським військом Василя IV Шуйського в битві під Клушиним (6800 жовнірів проти 45 000 об’єднаного московського війська), внаслідок чого в 1610 році зайняв Москву та добився возведення на престол королевича Владислава Вази. Також керував воєнними діями об’єднаного польсько-українського війська під час нападу турків на Поділлі.

У 1620 році, у віці 73 роки, здійснив свій останній військовий похід — на підтримку молдавського господаря Гаспара Ґраціані під Цецорою, де поліг у битві на полі бою, підтвердивши життям слова, адресовані своєму синові: “солодкою є смерть за Вітчизну”.

Залишив для нащадків написаний вишуканою і прекрасною у своїй суворій логічності мовою твір «Початок і розвиток московської війни», що вийшов друком у 1612 році.

Вже менш ніж через 100 років Жовква стає однією з улюблених резиденцій короля Речі ПосполитоЇ Яна ІІІ Собеського (правнука Жолкевського, який надихався його славними подвигами, і теж став видатним полководцем, та на чолі об’єднаної європейської армії, куди входили й наші українські козаки, вигнав турків з-під Відня та й взагалі, з Європи).

Тоді говорили, що «Львів – це місто біля Жовкви». Саме до Жовкви у квітні 1707 року приїздив український гетьман Іван Мазепа на військову нараду з Петром І, після якої їхні дороги остаточно розійшлися.

Місто було знаним мистецьким осередком того часу. Тут створювали свої шедеври іконопису Іван Руткович та Ігнатій Стобенський з учнями, художник Мартино Альтамонте.

Ідеальне місто відоме своїми пам’ятками, серед яких: дерев’яна церква св. Трійці (поч. XVIII ст), що побудована без жодного цвяха, костел св. Лаврентія (збудований в стилі ренесансу), комплекс колишнього монастиря домініканців (XVII-XVIII ст.), монастир ордену василіан та церква Серця Христового (з розписами Юліана Буцманюка), оборонна синагога (XVII ст.), забудова площі Ринок, а також замок та залишки оборонних мурів.

Недалеко від Жовкви знаходиться Крехівський монастир ордену василіан (ЧСВВ). Обитель було засновано наприкінці XVI ст. в печерах, а у XVII-XVIII ст. вона перетворилася на оборонну споруду та духовний центр. Станіслав Жолкевський став першим і головним фундатором монастиря, а першу церкву освятив митрополит Петро Могила, український політичний, церковний і освітній діяч, засновник Києво-Могилянської академії.

За час існування монастиря його відвідали багато визначних особистостей: політичні та військові діячі, церковні достойники, письменники, художники: Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Яків Головацький, Іван Франко, Андрей Шептицький та багато інших.

Сьогодні в монастирській церкві зберігаються дві чудотворні ікони. Неподалік від монастиря є джерело з цілющою водою, а також печери, в яких жили перші монахи. Ці печери можна відвідати в хорошу погоду.

Запрошуємо познайомитись з архітектурними ідеями епохи Відродження, відвідати відомий духовний центр, а також помилуватися унікальною природою Розточчя.

Тривалість екскурсійної прогулянки – 6 год.