Ця одноденна мандрівка запрошує Вас у пізнє середньовіччя та новий час, в століття існування Київської Русі, Галицько-Волинського князівства і Польського королівства, а також до краси карпатських водоспадів.

Фортеця Тустань була головним прикордонним і митним центром між такими державами, як Галицько-Волинське князівство та Угорське королівство, а пізніше між Польським та Угорським королівствами. Мабуть, звідси і пішла назва Тустань, що означало «тут стань», бо купці, які везли сіль в Угорщину мусили сплатити мито. На той час фортеця була досить відомою і стояла поруч з такими містами, як Львів, Перемишль та Галич.

Окрім цього, Тустань входила до єдиної Карпатської лінії оборони, яка виникла ще в часи існування Київської Русі, а також була включена в міжнародні торговельні зв’язки, як частина Шовкового шляху, який ішов з Китаю до Португалії. Відтоді тут залишились арабські монети, які були в обігу в ІХ-ХІ ст. Проіснував цей митний пункт до XVI ст., після чого почав занепадати.

Тустань відкриє Вам секрети наскельного дерев’яного будівництва (на скелях залишилось понад 4 000 слідів від дерев’яної забудови) і побуту військового гарнізону, особливості торгівлі сіллю в XIV-XVI ст. і,  розповість про те, як місцеві родовища були основними постачальниками солі в Центрально-Східну Європу аж до XVI ст., а також про політичну владу цієї звичної для нас приправи.

Фортеця в Тустані є пам’яткою природи та архітектури, яка, як вважають дослідники, не має аналогів в Європі. Пісковики, на яких розташовувалась фортеця,  сформувались тут близько 25 млн. років тому. Окрім цього, це місце проведення щорічного фестивалю середньовічної культури «Ту Стань!», на якому ці далекі часи оживають зусиллями майстрів історичних реконструкцій.

Також Вас чекає водоспад на річці Кам’янка у природному парку «Сколівські бескиди». Висота водоспаду становить близько 7 м., він має один каскад, який скеля розділяє на два потоки. Це гарне місце для відпочинку та обіду  перед зворотнім шляхом до Львова.

Ще можемо відвідати  Мертве Озеро (інша назва озеро Журавлине),  яке розташоване неподалік від водоспаду. Вода в ньому дуже багата на сірководень, тож в озерці нема ніякої живності.

Джерела з унікальними лікувальними водами, гірські ягоди, лікарські трави, гриби, проста, але дуже смачна карпатська кухня чекають на Вас!

Тривалість екскурсії – 8 год.

Усі три замки тісно пов’язані між собою історією, хоча кожен має щось особливе. Найстарішим є Олеський замок, перша згадка про який губиться на початку XIV ст. Підгорецький та Золочівський замки є «молодшими» від свого сусіда – обидва походять з 1-ї половини XVII ст., хоча перші укріплення там відомі з давніших часів  – XV-XVI ст.

Замкові споруди служили як оборонними фортецями, так і резиденціями їхніх власників. Замок в Олеську, який гордо домінує над околицями, є прикладом ще середньовічних способів оборони, а Золочів і Підгірці – вже новітніх досягнень XVII ст., які прийшли з далекої Голландії. Обидва зустрічають Вас бастіонами: Золочів могутніми і неприступними, які ховають за стінами Великий та Китайський палаци, а Підгірці – легкими із стрункими вежечками для стрільців. Недаремно палац в Підгірцях сучасники називали Версалем Польського королівства.

Цікавими були і долі власників цих фортець. Найвідомішою родиною, яка об’єднує всі замки, була родина магнатів Собеських. В Олеську народився Ян ІІІ Собеський, один з найвідоміших королів і полководців Європи XVII ст.

Золочівський замок був однією з його прикордонних резиденцій. Саме тут народились деякі з його дітей, а Підгірці на короткий час належали одному з принців. За бажанням та під наглядом дружини Яна ІІІ, королеви Марії-Казимири, в Золочеві збудували Китайський палац, а в Олеську посадили розкішні сади та парки.

Серед інших власників замків були не менш цікаві люди — воєначальники, політики, колекціонери, меценати, алхіміки, арабські еміри та  польські революціонери.

Запрошуємо Вас у світ князів, королів, магнатів та часи, в яких вони жили.

Тривалість екскурсії – 7 год.

Місто Жовква – це єдине збережене в Україні приватне місто-фортеця, яке будувалося за взірцем ідеальних європейських міст.

Ідею ідеального міста, яка полягала в тому, що місто повинне бути максимально зручним для життя та оборони, привезли із собою архітектори-італійці, які в ті часи працювали у всіх країнах Європи.

Жовква була заснована наприкінці XVI ст. магнатом Станіславом Жолкевським, державним і військовим діячем Речі Посполитої руського походження. Жолкевський був непересічною особистістю з неабияким талантом полководця. Серед його найбільших військових звитяг – блискавична перемога над переважаючим московсько-шведським військом Василя IV Шуйського в битві під Клушиним (6800 жовнірів проти 45 000 об’єднаного московського війська), внаслідок чого в 1610 році зайняв Москву та добився возведення на престол королевича Владислава Вази. Також керував воєнними діями об’єднаного польсько-українського війська під час нападу турків на Поділлі.

У 1620 році, у віці 73 роки, здійснив свій останній військовий похід — на підтримку молдавського господаря Гаспара Ґраціані під Цецорою, де поліг у битві на полі бою, підтвердивши життям слова, адресовані своєму синові: “солодкою є смерть за Вітчизну”.

Залишив для нащадків написаний вишуканою і прекрасною у своїй суворій логічності мовою твір «Початок і розвиток московської війни», що вийшов друком у 1612 році.

Вже менш ніж через 100 років Жовква стає однією з улюблених резиденцій короля Речі ПосполитоЇ Яна ІІІ Собеського (правнука Жолкевського, який надихався його славними подвигами, і теж став видатним полководцем, та на чолі об’єднаної європейської армії, куди входили й наші українські козаки, вигнав турків з-під Відня та й взагалі, з Європи).

Тоді говорили, що «Львів – це місто біля Жовкви». Саме до Жовкви у квітні 1707 року приїздив український гетьман Іван Мазепа на військову нараду з Петром І, після якої їхні дороги остаточно розійшлися.

Місто було знаним мистецьким осередком того часу. Тут створювали свої шедеври іконопису Іван Руткович та Ігнатій Стобенський з учнями, художник Мартино Альтамонте.

Ідеальне місто відоме своїми пам’ятками, серед яких: дерев’яна церква св. Трійці (поч. XVIII ст), що побудована без жодного цвяха, костел св. Лаврентія (збудований в стилі ренесансу), комплекс колишнього монастиря домініканців (XVII-XVIII ст.), монастир ордену василіан та церква Серця Христового (з розписами Юліана Буцманюка), оборонна синагога (XVII ст.), забудова площі Ринок, а також замок та залишки оборонних мурів.

Недалеко від Жовкви знаходиться Крехівський монастир ордену василіан (ЧСВВ). Обитель було засновано наприкінці XVI ст. в печерах, а у XVII-XVIII ст. вона перетворилася на оборонну споруду та духовний центр. Станіслав Жолкевський став першим і головним фундатором монастиря, а першу церкву освятив митрополит Петро Могила, український політичний, церковний і освітній діяч, засновник Києво-Могилянської академії.

За час існування монастиря його відвідали багато визначних особистостей: політичні та військові діячі, церковні достойники, письменники, художники: Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Яків Головацький, Іван Франко, Андрей Шептицький та багато інших.

Сьогодні в монастирській церкві зберігаються дві чудотворні ікони. Неподалік від монастиря є джерело з цілющою водою, а також печери, в яких жили перші монахи. Ці печери можна відвідати в хорошу погоду.

Запрошуємо познайомитись з архітектурними ідеями епохи Відродження, відвідати відомий духовний центр, а також помилуватися унікальною природою Розточчя.

Тривалість екскурсійної прогулянки – 6 год.

Поблизу – численні музеї, кафе, ресторанчики: “Реберня”, “Криївка”, “Кумпель”, “Ресторан Бачевських”, “Пузата Хата”, ринок «Галицький», зупинки маршруток і трамваїв, магазини.  Також з радістю запропонуємо і проведемо для вас пішохідні та автоекскурсії Львовом, Замками Львівщини, Карпатами, Закарпаттям.

Вартість квартири може змінюватися в залежності від кількості гостей і терміну проживання. Також ціна може змінюватися в святкові дні та під час проведення міських фестивалів, концертів, виставок, форумів.

Бажаємо приємного відпочинку!

В квартирі:

• Диван розкладний 2-спальний
• Розкладне ортопедичне крісло-ліжко
• Змінна постільна білизна
• Інтернет
• WiFi
• Телевізор
• Бойлер
• Душова кабіна
• Запасні рушники
• Фен
• Праска
• Мікрохвильова піч
• Електрочайник
• Холодильник
• Столові прибори
• Посуд та приладдя
• Парковка за 40 м

Вартість: 500 грн/доба

Подобова оренда квартир – хороша альтернатива готельним номерам, вигідний варіант економії Ваших коштів. Квартира з ремонтом, повністю мебльована, з побутовою технікою, всім необхідним для комфортного проживання і оптимальним  співвідношенням ціни та якості. Звертаючись до нас, Ви отримуєте професійного помічника і консультанта в сфері організації подорожей і оренди житла у Львові.

Безкоштовний  WI-FI!

В квартирі:

• Ліжко 2-спальне з ортопедичним матрацом
• Диван розкладний 1-спальний
• Ліжко розкладне 1-спальне
• ТБ + DVD.
• Інтернет
• WI-FI
• Холодильник
• Електрочайник
• Праска
• Фен
• Пральна машина-автомат
• Душова кабіна
• Постіль та рушники
• Посуд

Вартість: 500 грн/доба

Подобова оренда квартир – хороша альтернатива готельним номерам, вигідний варіант економії Ваших коштів. Звертаючись до нас, Ви отримуєте професійного помічника і консультанта в сфері організації подорожей і оренди житла у Львові.

Унівський монастир належить до найдавніших монастирських комплексів на території України. Монастир в цьому місці існує з кінця  ХІІІ ст. Спочатку ним опікувалися правителі Галицько-Волинської держави, а пізніше литовські князі Гедиміновичі. В середині XVI ст. монастир був спалений татарами, які часто ходили походами на ці території. Відбудовувалась обитель шляхтичем Олександром Лагодовським, який, за легендою, видужав, омившись водою із монастирського джерела. При монастирі в різні часи існувала друкарня, палітурна майстерня, притулок для сиріт та іконописна майстерня.

Монастир будувався в неспокійні часи постійних військових конфліктів, тому має характер оборонної фортеці. Монастирська церква (70-ті рр. XVI ст.) була оточена з усіх сторін оборонними мурами із чотирма наріжними вежами (кн. XVI-XVII ст.) вздовж яких розташовувались келії. Окрім цього, весь комплекс було обведено земляним валом та ровом. У XVIII-XIX ст. проводились перебудови  і частину укріплень було ліквідовано. На місці південної стіни в XIX ст. збудували митрополичий палац. До сьогодні збережено залишки в’їзної брами XVI-XVII ст. Найцікавішою спорудою є монастирський храм, який був зведений в перехідний період від пізньої готики до ренесансу. Стінопис виконали майстри монастирської іконописної школи в 1-й пол. ХХ ст. В храмі зберігається чудотворна ікона, а вода із джерела на території монастиря вважається цілющою.

Перша згадка про Свірж датується поч. XVст., коли його відвідав польський король Владислав ІІ.  Замок тут з’явився на століття пізніше. Сучасного вигляду він набув в середині XVII ст., коли новим власником став граф Олександр Цетнер. Цікаво, що Цетнери володіли маєтностями і у Львові, від назви яких ціла дільниця міста отримала назву «Цетнерівка».  Родинним гніздом Цетнерів Свірзький замок був до кн. ХІХ ст. Сам замок збудований в палацовому стилі, а його оборонну здатність підвищувало розташування над рікою Свірж, серед боліт  і ставків. Додатковим захистом служили рови та підйомний міст. Замок був дуже знищений в часи двох світових воєн. В 1978 р. тут проходили зйомки епізодів фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Замок «зіграв» відразу кілька ролей, а саме: володінь батька Д’Артаньяна в Гасконі, монастиря, в якому отруїли Констанцію, місця проживання ката, який стратив Міледі і бастіону фортеці   Ла-Рошель, де мушкетери витримали бій.  Сьогодні замок на реставрації, тому доступною для огляду є лише замкова територія.

Тривалість екскурсійної прогулянки – 6 год.

Пропонуємо Вашій увазі подорож вузькоколійною залізницею на Карпатському трамваї. Вузька залізниця з’явилася в Карпатах в 60-70-х рр. ХІХ ст., в часи входження цих земель до складу Австро-Угорської імперії. Тоді австрійський підприємці, які займались лісовим промислом, прокладали такі залізничні дороги для вивезення деревини. Після першої світової війни дуже популярними стали карпатські курорти, до яких відпочивальники та туристи доїжджали спеціальними туристичними поїздами. Залізничні карпатські шляхи в 60-х рр. минулого століття простягалися майже на 1 000 кілометрів. Сьогодні традицію гірської залізниці відновлює Карпатський трамвай, маршрут якого іде вздовж ріки Мізунь. Паровоз і два вагончики курсують вузькою залізницею двічі на тиждень, перевозячи на роботу лісорубів, а також ними подорожують туристи. Їдучи трамваєм, Ви зможете помилуватися красою гір,  зупинитися біля Мізунських водоспадів, які виникли як результат спроби очистки ріки для сплаву деревини течією, побачити заповідні території із столітніми карликовими соснами та відчути себе мандрівником початку минулого століття. Окрім цього, місцеві мешканці запропонують Вам продегустувати багато місцевих смаколиків.

Неподалік від залізниці знаходиться одне з найпопулярніших місць паломництва цих теренів – Гошівський монастир XV-XIX ст. Монастир спочатку існував, як місце поселення кількох ченців-пустельників, а в XVII ст. його перенесли на Ясну гору, де він знаходиться до сьогодні. В монастирському храмі (XVII-XIX ст.) зберігається чудотворна ікона.  Апостольська столиця надала Гошівському монастиреві оо.Василіян декрет про оголошення його малою Базилікою і прилученням до великих Маріїних відпустових місць в усьому світі.

Тривалість екскурсії – 9-10 год.